Детский психолог. Советы психолога родителям

Спасибо вам за интерес ко мне, Александр Поповский.

Детский психолог

Одна из моих специализаций – детская психология. Ребенок – это необычайно глубокий и интересный мир, со своими особенностями и необычностями. Конечно, каждый родитель желает для своего ребенка только самого хорошего. Мама и папа вместе с малышом переживают все – колики в животике, первые зубы, первые шаги, первое произнесенное: «Дай!».

Консультация детского психолога

Когда пора обратиться к специалсту?

Ребенок подрастает, и тут могут появиться проблемы. Некоторые родители не обращают на это внимание, и потом, когда это перерастает в более усугубленные масштабы – становится поздно. Вот несколько примеров: малыш очень стеснительный во дворе, не может общаться с ровесниками, проблема тянется и далее. Как результат – социально неадаптированный ребенок идет в школу, и там возникают уже неприятности посерьезнее, что сказывается на психике ребенка. Также бывают детки, у которых часто колеблется настроение – истерики и страхи, агрессия. Если вовремя не обратить на это внимание, ребенок будет страдать бессонницей, а иногда и энурезом.

Причины обращения к детскому психологу:

гиперактивность ребенка, сложности в поведении
сложность в обучении, ребенок не может адаптироваться в детском саду, школе
нарушение режима сна – бессонницы, ночные кошмары, малыш не хочет спать один
психологические травмы, связанные с разводом родителей, переездом, переводом в другой детский сад, школу, с рождением второго ребенка в семье, гибель родителей или родственников
частые эмоциональные колебания в настроении – истерика, страх, агрессия и т.п

Вспомните советский фильм "По семейным обстоятельствам", где детский логопед в исполнении Ролана Быкова, сказал по поводу дефектов речи у девочки, что все проблемы из-за разладов в семье. И это неспроста. Ведь ребенок - это барометр, который показывает "погоду в доме". И прежде, чем начать работу с ребенком, моя задача, как специалиста, выяснить, все ли впорядке внутри семьи.

При всех этих причинах необходимо как можно раньше обратиться к детскому психологу.

Не стоит пренебрегать здоровьем ребенка и ждать проявления проблем. Обратитесь за консультацией к детскому психологу, чтобы узнать о состоянии и развитии малыша на текущий период, его слабых и сильных сторонах. Благодаря простой беседе у ребенка можно выявить назревающие проблемы и вовремя их предотвратить.

Общение здоровых подростков и детей с детским психологом, а также игровая терапия позитивно отражаются на развитии личности, самооценке, способности понять самого себя и укрепляют психологическое здоровье. Детские психологи у некоторых ассоциируются с докторами в белых халатах, важно дать понять ребенку, что, в первую очередь, специалист – не враг, и он не несет в себе ничего опасного и не причинит боль.

Мое общение с ребенком проходит в доверительной и доброжелательной обстановке. Консультация детского психолога способствует раскрытие ребенка, которые еще не может выражать свои чувства и ощущения словами.

Для диалога с ребенком у меня есть много средств – совместная беседа, сказки, игра, рисунок, проективные методики. Разные детские психологи Киева имеют свои методики для построения коммуникации с малышом. Каждый человек – личность, а ребенок – хрупкая личность, поэтому здесь нужен тонкий подход.

Итак, мои консультации как детского психолога заключаются в том, чтобы:

понять, что на данный момент происходит с ребенком, в чем его сложности
составить план дальнейших консультаций
провести психокоррекцию нарушений, если таковые имеются
оказать родителям помощь и поддержку в вопросах воспитания

Залог здорового развития ребенка – осмысленный и грамотный подход родителей к воспитанию, знание особенностей и потребностей своего чада. Поэтому помощь детского психолога в Киеве родителям также крайне важна.

Что нужно знать родителям?

Не нужно бояться походов к семейному психологу, ведь если проблему пустить на самотек – это словно запустить бомбу замедленного действия. Рано или поздно проблема вылезет наружу и тогда лечение будет более длительным и придется приложить очень много усилий, чтобы искоренить ее. Помощь детского психолога Киеве может быть оказана за несколько сеансов, а может понадобиться продолжительная психотерапия. Все зависит от проблемы и от того, насколько ребенок будет раскрываться на встречах.

Поверьте, я сам папа, и знаю, как это важно устроить доверительные отношения с ребенком – это залог того, что малыш вырастет счастливым. Если вы заметили, что ребенок стал вести себя «как-то не так» или существуют вышеперечисленные проблемы – без промедления записывайтесь на консультацию к детскому психологу в Киеве. И мы все вместе сможем справиться этим!

Стоимость консультации детского психолога

Со всеми моими клиентами я договариваюсь индивидуально на первой консультации. Цена на услуги детского психолога зависит от наличия свободного времени, готовности работать. Если обеим сторонам будет комфортно друг с другом работать, о стоимости консультаций мы всегда сможем договориться.

Про отзывы

Многие родители при поиске детского психолога ориентируются на отзывы в сети. Стоит отметить,что относительно психотерапии – это очень субъективно, так как эффект во многом зависит от того, насколько человек готов работать над собой. В данном случае, многое зависит от родителей и их желания помогать своему ребенку. И, поверьте, о хорошем детском психологе отзывы вы, скорее всего, не найдете. Ведь люди зачастую оставляют отклик, когда опыт был негативным и не всегда в этом вина специалиста. Лучший вариант – ориентироваться на собственные ощущения, а для этого необходима хотя бы одна очная встреча.

Зазвичай батьки, особливо мами, хочуть виховувати свою дитину більш вільно, в атмосфері більшого взаєморозуміння, ніж це було в їх власному дитинстві. При цьому багато хто з них відчувають себе невпевнено, коли стає абсолютно очевидним, що вони допустили помилки. Часом вони можуть промахнутися, іноді несправедливо за щось насварити або щось заборонити. Скільки таких помилок пробачають діти? Відповідь дають психологи.

Діти справляються з цим без особливих проблем, якщо виконані три умови :

Дитина відчуває, що її люблять, і довіряє батькам, навіть якщо деколи вони несправедливі.

Батьки вибачаються, якщо перегнули палицю, незалежно від віку дитини. Уже однорічний розуміє, що означають слова: «Пробач, я шкодую, що розлютилася на тебе».

Батьки пояснюють дитині, чому вони напружені. Скажімо: «У мене були неприємності на роботі, я понервувала і втомилася». Або: «Я сьогодні погано себе почуваю, тому втратила терпіння».

Найважливіше у вихованні — дотримуватися більш-менш ясної і чіткої лінії, яку дитина може зрозуміти і оцінити.

Довіряйте дитині і самим собі.

Це важке завдання. Виховання дітей вимагає від батьків великих зусиль, тому багато втрачають впевненість у собі, коли потрібно проявити не тільки любов, а й наполегливість. Однак є шляхи, які допоможуть батькам повірити у власні сили:

Прислухайтеся до власної інтуїції. Батьки, які люблять дитину, інстинктивно відчувають, що для неї добре, що правильно, у чому їй можна довіряти. Але, на жаль, незважаючи на це багато батьків орієнтуються на поведінку інших батьків. Адже наслідування у вихованні може бути лише умовним. Те, що в одній сім’ї з деяких причин дозволено (наприклад, діти можуть у недільний ранок дивитися мультики, бо весь тиждень не бачать телепередач), в інших сім’ях заборонено, і теж з обгрунтованих причин (діти проводять досить багато часу біля телевізора в будні дні).

Стримуйте вимоги. Дітям не потрібно якогось особливого дитинства з бездоганною організацією дозвілля. Кращі умови і передумови для щасливого дитинства — це повсякденне життя, що дає дитині простір і волю, а також звичайні батьки, які люблять її і саме тому знайомлять не тільки з «солодкою» стороною життя, але і з обов’язками, відмовами і заборонами. Це краще і для вдалого старту в житті, адже і потім не все піде як по маслу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитячий психолог: коли потрібно звернутися по його допомогу

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.

Источник:
Дитячий психолог
Помилки, які діти пробачають батькам
http://ditey.com/child_psychologist/10205dityachii-psiholog_-skilki-pomilok-probachae-ditina.html

Дитячий психолог

Дитячий психолог про те, як привчити дітей до читання

12 серпня у просторі для сімей «Halli Galli» відбулася лекція «Хороші книжки у житті дитини», яку прочитала Марія Мельник – дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт, мама чотирирічного сина. Читомо відвідало лекцію та занотувало те найцікавіше, що варто знати усім батькам, котрі прагнуть прищепити дітям любов до читання.

Як привчити дитину читати? Є кілька важливих моментів. Перше – почати читати з самого раннього дитинства. Найкращим віком для цього є вік 7 місяців. Вікові норми розвитку семимісячної дитини говорять про те, що в цьому віці дитина має уміти перегортати сторінки – звісно, книжка мусить бути з товстими картонними сторінками; до того ж саме у сім місяців у дитини починає формуватися первинне розуміння мовлення, важлива навичка, від якої бере початок розвиток інтелекту, сама мова, комунікація з батьками, первинне пізнання світу.

Добре, коли мама має змогу увесь час ходити за дитиною, щось їй розповідаючи: це – сонечко, це дерево. Але є мами-інтроверти, котрі не можуть щось бубоніти кожну хвилину, і тоді дитина недоотримує мовлення. Я вважаю, що недостатнє читання книжок впливає на те, що останнім часом у світі зріс відсоток розладів мовлення у дітей. Причин цьому є декілька, але одна з них – це те, що з дитиною не розмовляють через зайнятість батьків та доступність різноманітних ґаджетів.
.

.
Ще однією причиною я назвала б дві- або навіть три лінгвістичне середовище, зокрема – книжки для найменших кількома мовами. Мало того, що дитина в будь-якому разі росте в російсько-українському середовищі, але їй додають ще, скажімо, англійську мову, перевантажуючи їй нервову систему. А зараз якраз є тренд на такі книжки. Тому якщо у родині заведено розмовляти якоюсь однією мовою, важливо, щоб до трьох або хоча б до півтора року книжки дитини були написані цією мовою.

Якщо мама не належить до тих, хто здатен постійно щось «бубоніти» дитині, вона може просто багато читати. Це привчить дитину до того, що мама увесь час з книжкою, і привчить її до книжок загалом – це вже питання радше не психологічне, а культурне: ми маємо вчити наступне покоління читати. Ми маємо зараз велику проблему «діти+ґаджети», і так само маємо проблему з якісною освітою в країні, але якщо ми не маємо гідної освіти в школі, ми можемо у всякому разі забезпечити її вдома.
.

.
Майже завжди любов дитини до книжки залежить від двох речей: якість книжок та їх доступність. У дитини має бути власна книжкова полиця, до якої вона матиме постійний вільний доступ.
.

.
Дорослий завжди має бути готовий почитати з дитиною, відгукуватися на її прохання, навіть якщо він наразі зайнятий, то слід сказати «зараз я доварю борщ, і тоді ми з тобою почитаємо». Але мусить бути книжкова полиця для того, щоб дитина могла читати і сама, і це теж можна починати робити з семимісячного віку. Слід пам’ятати, що дитина, котра не вміє читати, не може обрати книжку за корінцем, тому книжки на цій полиці мусять бути розверненими до неї обкладинками, трохи перекриваючи одна одну.

Одна з важливих якостей хорошої дитячої книжки – це її міцність. Хороша книжка має коштувати дорого, але не завжди ціна відповідає якості, тому, віддаючи по кілька сотень гривень за книжку, слід бути впевненими у її якості. Особливо це стосується зовсім маленьких дітей, що рвуть книжки. Коли батьки купують сто книжок, а дитина їх тут же знищує, то в результаті не залишається ні книжок, ні любові до них.
.

.
Протягом розвитку дитини до семирічного віку, в неї двічі міняється тип мислення. Тому важливо, щоб книжки відповідали наявному у даний момент типу. У дитини до трьох років основною є координація «рука – око». Їй потрібно обмацувати все руками, інакше вона не запам’ятовує. У дитини від трьох до шести – образне мислення, тобто вона мислить «картинками». А от після шести-семи років починається словесно-логічний спосіб мислення – вони мислять реченнями, як дорослі. Спосіб мислення впливає на сприйняття, на здатність навчатися, тому навчальні матеріали, і зокрема книжки, мають бути орієнтованими на те, як дитина зможе їх зрозуміти.

Звісно, навіть ідеальне знання вікових норм розвитку не позбавляє батьків від дослідницької роботи – адже усі діти різні за своїми інтересами, темпераментом та розвитком, – тому орієнтуватися слід також на особливості та потреби конкретної дитини.

Я завжди прошу батьків обирати такі книжки, які б подобалися їм самим.
.

.
Є мами, які читають дітям нудним, монотонним голосом. Звісно, талант цікаво читати вголос мають не всі, але його потрібно розвивати.
.

.
Маленька дитина потребує дуже активного залучення дорослого у читання, тому від участі батьків у цьому процесі залежить подальша її любов до книжок. Часто читання – це ще й дуже хороший спосіб проведення часу з дитиною, бо спільне дозвілля – це популярна нині проблема, зокрема для татів, які не розуміють, що робити з дитиною, особливо після важкого робочого дня.

Спільне читання є хорошим виходом, особливо якщо це якась книжка з дитинства самих батьків, що їм подобалася. Дитина дуже орієнтується на емоційну віддачу дорослого, тому якщо ви читаєте те, що вам не подобається – навіть чудово артикулюючи – дитина одразу це відчує. Під час читання ви можете щось додавати від себе, ставити додаткові питання, «забувати» слова, щоб дитина вам їх підказувала, вигадувати якийсь альтернативний розвиток подій. Ці деталі залежать від віку, але важливо додавати до читання елементи творчості, що розкриватимуть читання як засіб цікавого дозвілля.
.

.
Коли книжки є особливо помічними для батьків? По-перше, це ритуали – скажімо, відхід до сну. Ритуали виробляють у дитини звичку обирати книжки, у неї з’являються улюблені книжки; вона звикає до того, що ви проводите з нею час. По-друге, коли дитина – особливо, рухлива та активна дитина – хворіє, сидить удома, і ставить все з ніг на голову від нудьги, її потрібно чимось зайняти. Є хороші книжки, у яких закладено безліч варіантів різного прочитання та гри з ними, і вони дуже виручають втомлених батьків, у яких в голові може бути нуль ідей щодо того, чим зараз цю дитину розважити. По-третє, книжка дуже допомагає у подорожах або подіях на кшталт візиту до поліклініки з чергами до кожного кабінету.

Хороші дитячі книжки розвивають мовлення, допомагають дитині накопичувати словниковий запас. Крім цього, вони також розвивають смак. Є дослідження, які свідчать, що все, що оточує дитину до трьох років, формує базові уявлення про світ, смаки, впливає на інтереси у подальшому житті. Тому важливо, щоб дитину оточували якісні книжки, бо є момент, котрий мене дуже непокоїть – хороші книжки коштують дорого, але на ринку є й безліч поганих, якими грішать чи не всі великі видавництва. Це коли на кілька справді якісних книжок знаходиться сто жахливих трешових книжок по двадцять гривень.

Приклади гарних дитячих книжок, що підходять різним віковим групам

7 міс. – 1,5 роки: Ерік Карл «Дуже голодна гусениця», «З голови до ніг» (Читаріум); серія «Картинки для дитинки» (Навчальна книга «Богдан»); Василь Федієнко, серія «Сторінки-цікавинки» (Школа Харків); «Пограємо з пальчиками» (Зелений пес), Ерве Тюлле «Жива книжка» (Artbooks); «Ріпка» (Махаон); «Ріпка», «Рукавичка» (Аґрафка); «Книжка-шурхітка» (КМ-букс).
.

.
1,5 – 3 роки: Олена Разумова «Перша подорож» (Glowberry books); Антон Сіяніка «Історії маленького будиночка» (Glowberry books); «Рік у лісі» (ВСЛ); Сюзанна Бернер, серія «Городок» (Самокат); Моріс Сендак «Там, де живуть чудовиська» (Читаріум); Ервін Мозер «Мануель і Діді» (ВСЛ); «Мій дідусь» (Основи); «Про кита» (ВСЛ); «Улюблені вірші» (А-ба-ба-га-ла-ма-га); «Груффало» (Читаріум); «Цифри і кольори» (Аґрафка); Іван Малкович, Софія Ус «Мед для мами» (А-ба-ба-га-ла-ма-га); Джудіт Керр «До нас на чай заходив тигр!» (ВСЛ); Марійка Луговик «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (А-ба-ба-га-ла-ма-га).
.

.
7 – 10 років: Юрій Нікітінський «Тайна старой пекарни», «Таємниця викраденого горщика» та інші детективи (Glowberry Books); Елізабета Дамі, серія коміксів «Джеронімо Стілтон» (Ірбіс); серія коміксів «Смурфи» (Ірбіс); Ейтан Борітцер «Що таке любов», «Що таке смерть» та інші книжки серії «Що таке?» (Чорні Вівці); Роальд Даль «Чарлі та шоколадна фабрика», «Відьми» й інше (А-ба-ба-га-ла-ма-га); Елеанор Портер «Полліанна» (Богдан); Міхаель Енде «Нескінченна історія» (ВСЛ); Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула» (ВСЛ); Свен Норквіст, серія «Пригоди Петсона та Фіндуса» (Богдан); Аліс Пантелмюллер, серія «Лотта та її катастрофи» (Школа Харків); Іван Малкович, Ростислав Попський «Куди відлітають риби (А-ба-ба-га-ла-ма-га); класичні казки «Пеппі Довгапанчоха», «Пригоди Мумі-троллів», «Карлсон» і т.д.

Фото: Bradan’s World, Tes, Vanderbilt News, Natural Society

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.

Чаще всего родители обращаются к детскому психологу в случае изменений в поведении и состоянии ребенка. Они хотят, чтобы ребенок садился ужинать сразу, как только его позовут за стол, чтобы убирал свои игрушки и засыпал, как только ляжет в кровать.

Детский психолог начинает работать с родителями, а не с детьми, ведь часто они сами воспитывают ребенка таким образом, что впоследствии не могут справиться с ним самостоятельно.

Очень важно понимать, что родительский авторитет не безграничен. Родителям необходимо сформулировать для ребенка основные социальные и культурные правила, на которые ему надо ориентироваться, чтобы взаимодействовать с другими людьми. При этом не следует занимать позицию «над ребенком»: внушать ему свои представления о том, что он должен чувствовать, о чем ему нужно думать, какую профессию выбрать. От родителей часто можно услышать фразу: «Я лучше знаю, как тебе нужно», сопровождающейся другой: «Я желаю тебе добра, все это только ради тебя». Эта фраза – весьма распространенный способ манипулирования людьми, попытка заставить их делать то, что вы хотите. Чаще всего такие назидания вызывают у ребенка либо бурный протест и агрессию, либо чувство собственной беспомощности и незначимости, а это прямой путь к заниженной самооценке, зависимости и пассивности во взрослой жизни.

Родителям при всей их любви к детям иногда приходится быть строгими и запрещать делать то, что детям очень хочется (например, долго играть в интересные игры на компьютере, лакомиться множеством сладостей или зажигать в квартире спички). Главное помнить, что есть запреты, которые не следует нарушать, и есть ситуации, в которых необходимо позволять детям проявлять свою самостоятельность. Например, выбирая ребенку одежду, спросите его мнение или позвольте ему самостоятельно выбрать понравившуюся вещь.

Учитесь правильно разговаривать с детьми

Хвалите за поступки

Когда вы хвалите ребенка, будет нелишним, если вы объясните, за что именно. Ребенок будет лучше запоминать, что нужно сделать, чтобы порадовать маму, и будет стремиться делать это как можно чаще. В таких случаях полезно будет отметить его усердие, сказав: «Мне так приятно, когда ты сам моешь за собой тарелку!» или «Я очень рада, что ты сам садишься за уроки». О принципах позитивного воспитания детей, которое помогает развивать у них самостоятельность и находить силы для преодоления жизненных трудностей, нам рассказывала и известная телеведущая Оксана Федорова в пятом выпуске передачи «Мы-родители».

Наказывая, объясняйте

Ребенок имеет право знать, за что его наказывают. Если вы поставите его в угол и повысите на него голос, он будет сам искать причину, по которой с ним так обошлись. Часто дети в таких ситуациях думают, что это они плохие и потому заслуживают наказания. Родители, которые воспитывают ребенка таким образом, занижают его самооценку. Для ребенка родитель – непреклонный авторитет, и если мама или папа говорят, что ты плохой, значит, так оно и есть. В случае если ребенок совершил какой-то проступок, важно сказать ему об этом, желательно используя конструкции типа «Мне очень неприятно, когда дети не моют руки перед едой» или «Я очень сержусь, когда дети бьют других детей».

Дети хотят знать правила, по которым люди живут в обществе, и с удовольствием их выполняют. Например, в игровой деятельности они стараются неукоснительно следовать всем правилам и активно возражают против их нарушений. Поэтому всегда объясняйте правила, которые вы устанавливаете, и сами не забывайте следовать им, ведь дети будут брать с вас пример.

Уважайте мнение ребенка

Ребенку с раннего возраста необходимо давать понять, что родители относятся к его мнению с вниманием и уважением. Воспитание в диалоговой форме способствует личностному развитию ребенка, развитию сознания и самосознания его личности, утверждает психолог Тамара Флоренская.

В седьмом выпуске программы «Как воспитать счастливого ребенка» мы расскажем вам о том, как важно демонстрировать свою любовь малышу, быть ответственным и терпеливым родителем.

Будьте честными с детьми

Дети очень чувствительны к обману. Родители часто спрашивают у детского психолога, надо ли говорить своему ребенку, что он самый лучший, самый хороший, самый умный и так далее. С одной стороны, ребенок должен чувствовать, что вы его любите и принимаете, каким бы он ни был, что бы он не сделал. Но с другой стороны, – когда малыш пойдет в детский сад, а потом в школу, он узнает, что есть дети намного умнее его (так может сказать учительница) и обязательно найдутся те, кто сильнее его физически, или те, с кем больше хотят дружить. Можете себе представить разочарование ребенка, который был уверен в своем исключительном превосходстве над остальными. Тогда он приходит к логичному выводу, что родители его обманули.

Безусловно, ребенку следует чувствовать вашу любовь и поддержку, но если он что-то делает не так, нужно в спокойном и дружелюбном тоне честно объяснить это.

Будьте последовательны в своих требованиях

Еще одна распространенная ошибка, которую совершают родители, касается выполнения тех правил, которые они устанавливают. Если, например, родители постоянно напоминают ребенку, что за столом нельзя разговаривать, а сами непринужденно беседуют во время ужина, ребенок поймет, что правила можно легко нарушить. Поэтому детские психологи рекомендуют: если вы устанавливаете правила, соблюдайте их сами потому, что пример, который родители подают своим поведением, является значимым ориентиром для детей.

Так, в четвертом выпуске программы «Как воспитать счастливого ребенка», психолог Сабина Кулиева рассказывает, почему необходимо уважать ребенка и его мнение, а также быть последовательными в его воспитании.

Общайтесь с ребенком на равных

Родители часто приходят к детскому психологу с вопросом: «Как сделать из своего ребенка выдающегося человека?». Такая формулировка содержит в себе ошибки, препятствующие этому благородному намерению. Помните, преследуя такую цель, вы можете отнять у малыша возможность стать самостоятельной и полноценной личностью, которая несет ответственность за свои поступки и находит свой путь в жизни согласно внутренним побуждениям.

Посмотрев следующее видео, вы узнаете, как важно быть защитником для ребенка и позволить ему быть личностью.

Помогите ребенку стать личностью

Что могут сделать родители, чтобы помочь своему ребенку стать личностью? Детские психологи дают простые советы, которых можно придерживаться при общении со своими детьми.

Вместо того, чтобы планировать жизнь ребенка на двадцать лет вперед, спросите себя: Каким он станет в будущем?»
Постепенно давайте ребенку свободу выбора, начиная с незначительных мелочей, вроде того, что он сегодня хочет на ужин – рис или картофельное пюре, какой мультфильм хочет посмотреть: про поросенка или про волка и зайца. Общаясь с ребенком таким образом вы не только учите его принимать самостоятельные решения, но и помогаете ему прислушаться к своим ощущениям, он начинает понимать, что ему нравится больше, а что – меньше. Сначала в еде, потом в игрушках, а затем и в своей жизни.
Учитесь слушать своих детей. Как часто бывает, что ребенок говорит родителям, что он обижен или скучает, а они не хотят выяснять причины этой проблемы. Взрослые быстро забывают, что значит быть детьми. С их позиции проблемы малыша – это пустяки, не стоящие внимания. Но для ребенка – это целая трагедия! Поэтому необходимо научиться уважать своего ребенка, это придаст ему в будущем уверенность в себе и своих силах.

Важно относиться к ребенку, как к взрослому человеку, который имеет право на свои собственные чувства, свой взгляд на вещи, свои предпочтения, вкусы и желания, которые не всегда совпадают с представлениями о них у родителей. Тогда вы узнаете, какое это увлекательное занятие – вместе со своим ребенком заново открывать, как устроен мир, и учиться понимать себя и строить свою судьбу.

Анна Тоскина

Навіщо потрібно звертатися до дитячого психолога?

Дитячий пси холо г — це фахівець, який дає можливість дорослим зрозуміти, чим живе їх дитина, що його турбує і як краще діяти в тій чи іншій ситуації.

Коли потрібно звертатися до дитячого психолога?
Якщо ви помітили у дитини порушення уваги, мислення, ускладнення в спілкування з людьми, фобії, агресію, часті капризи, боязливість, заїкання, плач без причини і подібне, то кращим рішенням буде звернутися за консультацією до дитячого психолога.

Мамин клуб — це щотижневі зустрічі психолога з батьками, яких зацікавила заздалегідь представлена тематика. Теми можуть бути запропоновані як психологом, так і батьками в залежності від актуальності тих чи інших питань. Зустрічі проходять в інтерактивній формі, тобто батьки активно (за бажанням) беруть участь в обговоренні запропонованої інформації, задають питання, уточнюють, наводять приклади з метою розібратися і зрозуміти. Тривалість 1 год.

Консультація психолога — це індивідуальна зустріч з психологом з ініціативи батьків. Причиною може бути бажання батька поговорити з фахівцем про те, що турбує у розвитку дитини, її поведінці, самопочутті, контактах з іншими дітьми, взаємодії батько — дитина і багато іншого. Результатом такої зустрічі можуть бути рекомендації психолога або діагностичні зустрічі з дитиною. Тривалість 45 хв.

Діагностичні зустрічі — це зустрічі з психологом, мета яких поглиблене вивчення проблеми, її появи і прояву в поведінці дитини, його пізнавальних процесах і стані. Результатом діагностики можуть бути рекомендації психолога або корекційні (терапевтичні) зустрічі, направлення до інших фахівців. Тривалість 45 хв.

Корекційні (терапевтичні) зустрічі — це зустрічі для безпосередньої роботи над проблемою. Можуть бути індивідуальні або групові (залежно від проблеми). Проходять в ігровій кімнаті. Тривалість 45 хв. (Варіативність казкотерапії.)

Источник:
Дитячий психолог
Дзига, центр розвитку дитини
http://dziga.com.ua/dityam/konsultatsii/dytiachyi-psykholoh.html

Дитячий психолог

На сьогоднішній день в Україні лише мізерно мала частина батьків звертається за допомогою до дитячих психологів.

Переважна більшість батьків вважає, що послуги дитячого психолога це всього лише данина західній моді і не ставляться до цієї проблеми серйозно.

Насправді, в цілі і завдання дитячого психолога входить не тільки лише корекція поведінки, образу мислення дитини, але і контролювання процесу розвитку дитини, а також створення оптимальних умов для його подальшого розвитку. Щоб цей розвиток здійснювалося швидко і в правильному напрямку. У розпорядженні дитячого психолога, який дійсно представляє із себе висококласного фахівця, є мінімальна кількість інструментів для того, щоб внутрішній світ дитини вибудувати потрібним чином і щоб дитина перебувала у гармонії.

Коли потрібно задуматися про те, що вам не завадить разом зі своєю дитиною відвідати дитячого психолога?

В першу чергу, спілкування з дитячим психологом буде корисно не тільки дітям, але і їхнім батькам, щоб вони могли знати, в якому напрямку їм рухатися далі у вихованні свого малюка. Але є така категорія причин, яка переходить в розділ термінових. Серед них це різні страхи, агресія, страхи, упертість, проблеми з однолітками, дорослими і звичайно ж, різні адаптаційні періоди, до садку, школі та ін..

Источник:
Дитячий психолог
На сьогоднішній день в Україні лише мізерно мала частина батьків звертається за допомогою до дитячих психологів. Переважна більшість батьків вважає, що послуги дитячого психолога це всього
http://www.malyatko-plus.com/specialisti/dityachij-psiholog.htm

Поради батькам: коли потрібен дитячий психолог

Коли потрібно звертатися до психолога і про роль гри - репетиції дорослого життя для дитини розповідає дитячий і сімейний психолог, психотерапевт Наталія ДМИТРІШЕНА (російською) .

Ракурс: В каких случаях нужно обращаться за помощью к психологу?

Н. Дмитришена: К психологу можно прийти по любому вопросу. Например, когда человек чувствует, что самостоятельно не может справиться с проблемой. Когда какая-то сложность мешает жить и становится навязчивой.

И сегодня существует заблуждение, что поход к психологу - это диагноз. Но ведь мы посещаем косметолога, ходим на массаж, различные процедуры, лечим тело и считаем это нормальным. Точно так же нужно заниматься и своим психологическим здоровьем.

Думаю, найдется немного родителей, которые бы время от времени не переставали понимать своих детей. Малыш вдруг перестает слушаться, казалось бы, без повода начинает сердиться; упрямиться. А послушный ребенок вдруг превращается в неуправляемого.

Дети мало похожи на взрослых: они чувствуют и мыслят по-другому. Их чувства могут быть очень сильными, но чаще они неустойчивы, например, то, чем ребенок увлекся с особым восторгом сегодня, завтра может быть забыто. Дети в современном мире развиваются семимильными шагами, и их мамам и папам тоже приходится нелегко.

Поводом для похода к специалисту может стать потеря контроля над ребенком, когда с ним становится все труднее ладить, то есть непонимание своего чада. Естественно, моменты непослушания бывают у всех - таким образом происходит становление личности маленького человечка. Но когда родители чувствуют, что эта гармония рушится, лучше посоветоваться со специалистом.

Чрезмерная активность также является поводом для похода к психологу, ведь такие дети не в состоянии на чем-то сосредоточиться, они легко увлекаются, но не доводят дело до конца. Гиперактивный ребенок отличается быстрой сменой вида деятельности, этакой забывчивостью, необязательностью, «неряшливостью», хронически теряет вещи. Здесь тоже без помощи психолога не обойтись, ведь эту чрезмерную энергию нужно направить в оптимальное русло.

Немало родителей, думаю, сталкивались также с проявлением агрессивности у детей . Причин такого поведения очень много. И здесь важно, чтобы агрессия не закрепилась и не стала чертой характера, а также не перешла в аутоагрессию.

Не стоит ругать детей по мелочам, например за разбитую чашку. Ведь ребенок сделал это ненамеренно. А если это случается часто, ребенок неуклюж, родители должны услышать этот звоночек, ведь у малыша могут быть не очень хорошая координация движений и внимание. Здесь потребуется помощь специалиста. Очень помогают игры с ребенком на внимательность. Можно разложить игрушки, книги, другие предметы, завязать ребенку глазки (либо просто малыш отворачивается) и спросить, например, что лежит на столе, есть ли там медвежонок? Потом вступает в игру мама, здесь уже ребенок в роли ведущего. Надо сказать, что дети очень радуются, если родители иногда тоже ошибаются.

С особыми ситуациями порой нелегко справляться даже взрослым, не говоря уж о ребенке. Это может быть развод родителей, смерть одного из членов семьи, поступление в школу. Психика у ребенка очень хрупкая, уязвимая, и если внешне это никак не проявляется, это не означает, что ребенок не переживает. Эти душевные чувства прячутся вглубь и могут проявиться в отдаленном будущем.

Было бы также неверным думать, что психолога нужно посещать только в случае возникновения проблемных ситуаций. Ведь специалист сможет помочь «увидеть» потенциальные возможности вашего малыша: какими способностями он обладает, как помочь развить в нем гармоничную личность. Консультация психолога также будет полезной родителям, которые время от времени беспокоятся, все ли в порядке с сыном или дочерью, правильно ли развивается ребенок на данном этапе.

Ракурс: Что делать, если родители видят проблему, но ребенок отказывается идти на консультацию к психологу?

Н. Дмитришена: Я всегда предлагаю встретиться сначала с родителями, выяснить, что происходит в семье. Мой опыт показывает, что этого часто бывает достаточно, и взаимоотношения между взрослыми и детьми налаживаются. К сожалению, ситуация, когда родители не находят времени для психологической консультации, а стараются привести своих детей, очень распространена. Хотелось бы донести до мам и пап, что ребенок должен хотеть идти к психологу. Навязчивая инициатива родителей на языке ребенка звучит так: «Мама считает меня ненормальным, она ведет меня к психичке». Это приводит к еще большему обострению конфликта в семье.

Подростки часто не хотят идти на консультацию к психологу из-за боязни, что придется «обнажить» душу, и родители все узнают. Хочу подчеркнуть, что консультации происходят тет-а-тет, беседа в кабинете психолога является тайной, она там и остается. Ведь в противном случае выстроить доверительные отношения не удастся. Психолог не рассказывает родителям секреты ребенка, он может лишь давать советы маме или папе, что нужно сделать, чтобы отношения потеплели.

Часто взрослые сетуют: «Ему уже 12 (вставить нужную цифру) лет, а он все играется!». Значит, вашему ребенку это нужно, видимо, он еще не проиграл какие-то ситуации. И если уже почти взрослый ребенок покупает себе игрушку, о которой мечтал все детство, следовательно, ему необходимо завершить какую-то незаконченную в прошлом стадию. Как я говорила выше, игра - это проекция на взрослую жизнь, ее репетиция. Помните, как сказал психолог Алан Уоттс : «Жизнь - игра, первейшее правило которой - считать, что это вовсе не игра, а всерьез»?

В этом разделе я бы хотела ответить на некоторые вопросы относительно консультации детского психолога.

С какими проблемами работают детские психологи?

Вам необходима помощь специалиста, если:

У Вашего ребенка есть агрессия, он конфликтный, дерется или кусается
Ребенок капризный, с ним невозможно договориться, он Вас не слушает
У ребенка есть страхи, тревога
Ребенок страдает психосоматическими нарушениями (заикание, тики, энурез, рвота на нервной почве, головные боли и пр.)
Ребенок не хочет учиться
Ребенку сложно найти общий язык со сверстниками, он застенчивый, робкий
У ребенка случаются истерики
Ребенок часто мастурбирует
У ребенка есть навязчивые действия (например, он сосет палец, накручивает волосы и пр.)

Какой график работы у детского психолога?

Этот вопрос чаще всего задают именно те, кто обращается на детско-родительские консультации. Это понятно, ведь: в будние дни у детей сад или школа, у родителей — работа. В нашем центре детей и родителей принимает Светлана Вавилова. Она работает как в будние дни, так и в выходные.

Дарья Селиванова: « Светлана Вавилова — отличный диагност. Для меня важно, чтобы специалист любил то, чем занимается. Это про Светлану. Если ваш вопрос лежит в сфере психодиагностики — не сомневайтесь, вам к ней. Кроме того, Света очень хорошо улавливает нюансы взаимоотношений между родителями и детьми. У нее есть сын. Для меня этот момент принципиально важный! Чтобы специалист имел не только хороший стаж в профессии, но и сам был родителем. Можно сколько угодно давать советы, как правильно реагировать на истерики. Но если ты сам никогда не стоял в магазине рядом с катающимся по полу трехлеткой, ты не не можешь ощутить все то отчаяние, стыд, злость, которые переживает обычная мама в этот момент».

Центр Дарьи Селивановой. Детский психолог, консультации. г. Киев

Детский психолог. Советы психолога родителям